В процесі еволюції ведмеді стали одними з досконалих тварин. Вони швидко бігають і плавають, спритно лазять, всеїдні, не мають природних ворогів. Свідчення цьому: географія розселення і кількість видів, різних зовні, проте однакових у будові.
Представників родини ведмедевих можна впізнати за такими ознаками:
Потужна, кремезна будова тіла;
густа шерсть і підшерстя, крім малайського ведмедя;
потужні п’ятипалі лапи з довгими кігтями і однотонне забарвлення, але не у панди;
голова велика з довгою мордою і слаборозвиненими вилицями, крім малайського ведмедя;
сильно розвинений нюх;
одна пара грудних сосків;
хвіст короткий і малопомітний.
Представники родини ведмедевих віддають перевагу вечірньому і нічному часу доби. Живуть як в Арктиці, ведучи напівводяний спосіб життя і харчуючись м’ясом, як білий ведмідь, так і в субтропіках, поїдаючи рослини, як панди, барібали і малайські ведмеді. Всі вони не віддаляються від прісної води і невибагливі в їжі: падаль і комахи, полювання на тварин або вегетаріанство.
Живуть в барлогах, печерах, кореневищах дерев. Деякі види впадають в сплячку. Представники цієї родини віддають перевагу самотності. Тривалість життя тварини до 45 років.
Ведмеді мають важливе значення для екосистеми. Вони регулюють чисельність тварин, сприяють засівання ареалів насінням рослин. В результаті скорочення місць проживання та винищення, деякі види значно зменшилися в кількості і знаходяться на межі зникнення.