Екзотичний улюбленець у будинку – мрія багатьох людей із неординарним мисленням. Одні заводять незвичайних тварин, щоб показати свій соціальний статус, інші просто люблять у всьому відрізнятися від інших. Якщо ви один з цих людей, тоді познайомтеся із бенгальською домашньою кішкою – хто знає, може, саме її ви захочете вибрати у свої пухнасті друзі.
Бенгал (бенгальська домашня кішка) – помісь однієї із домашніх порід (абіссинська, американська короткошерста, єгипетська мау, бірманська) і азійського дикого леопардового кота. Від своїх предків вона успадкувала шерсть теплих пісочних відтінків із розкиданими по ній коричневими і чорними плямами, розетками та смугами. Шерсть густа і м’яка, але не довга, на животі світліша, ніж на спині і боках. Відмінною особливістю хутра є неймовірний блиск – гліттер.
У бенгалів видовжене мускулисте тіло міцної статури. На потужних лапах середньої довжини знаходяться подушечки чорного кольору. При погляді на тварину виникає думка про силу та спритність, але не про витонченість і граціозність.
Мордочка у бенгальської кішки кругла, вуха без пензликів мають заокруглену форму. Великі мигдалеподібні або овальні очі мають окрас різних кольорів, крім блакитного.
Що стосується розмірів, то бенгали трохи більші від звичайних кішок. Їхня вага може досягати 6 кг, проте самки менші і в середньому важать 4 кілограми. Візуально самці помітно відрізняються від самок, тому їх не переплутати.
Як і інші породи кішок, бенгальські потребують багатого м’ясного раціону. М’ясо повинно бути маложирним (кролик, курка, індичка, молода телятина), термічно необробленим, але добре вимороженим. Можна також годувати їх субпродуктами, але обов’язково контролювати реакцію на кожен вид м’ясного корму. Пару раз у тиждень м’ясо замінюють морською рибою. Необхідно включати у список продуктів овочі та продукти молочного ряду. Цілком прийнятний і сухий корм, що використовується у харчуванні звичайних кішок.
Бенгали – активні тварини. У характеристику породи можна включити кілька нюансів, які відрізняють їх від інших:
– Товариськість. За соціальною активністю цих тварин важко перевершити. Потрібно бути готовими до того, що, взявши у сім’ю бенгальську кішку, доведеться присвячувати їй не менше часу, ніж іншим членам сім’ї. Вона дуже потребує того, щоб з нею вели діалог, проявляли до неї увагу, але при цьому не порушували свободу пересування.
– Відсутність агресії. Бенгали, у яких дикі родичі були не пізніше ніж чотири покоління назад, взагалі не мають агресивних нахилів. Вони настільки доброзичливі, що легко уживаються із будь-якими сусідами.
– Рухливість. Домашні леопарди ведуть більш активне життя, ніж звичайні кішки. Вони бігають, стрибають, безперервно активні протягом доби, при цьому, не забувають вимагати до себе уваги – мовляв, дивіться, який я спритний і веселий. Особливо, бенгали люблять гратись із предметами, що рухаються.
– Любов до води. Всі бенгали люблять гратись із водою, бризкатися нею, виловлювати із неї іграшки, підставляти під воду лапку або голову, а деякі обожнюють плавати у ванні хазяїна.
– Інтелект. Нащадки леопардових кішок надзвичайно розумні. Вони легко вчаться виконувати прості дії – змивати воду з бачка, вимикати світло, закривати двері та інше. По інтонації нявкання бенгала, господар може визначити, чого саме просить улюбленець. Спектр звуків що утворює тварина досить широкий – окрім простого “м’яв”, бенгальські міні-леопарди можуть клекотіти, скреготати і мурликали.
Якщо вам до душі, перераховані вище якості бенгалів, а самі ви за вдачею активні, не бійтеся брати у сім’ю цю породу кішок.
Період гуляння у бенгалів починається у віці від 7 до 9 місяців, у самців раніше, ніж у самок. Домашню бенгальську кішку можна схрещувати тільки з котом її ж породи, інакше є ризик того, що вагітність не приживеться, або не виявляться ознаки породи у кошенят. Гестаційний період у кішок цієї породи триває 64 дні, в одному приплоді народжуються 3-4 кошеняти.
Бенгальська порода не вимагає спеціального догляду або годування. Переважно бенгали міцні і витривалі. Однак потрібно мати на увазі, що у тварин цієї породи є ризик розвитку кардіоміопатії, хвороб травної системи і лейкемії.
Дізнавшись все про породу малих леопардів, можна прийняти рішення, заводити собі такого улюбленця чи ні. Вартість кошенят-бенгалів досить висока і варіюється від 1500-8000 євро, але ця чудо-порода того варта. Низька ціна може говорити про те, що чистопородність кошеняти порушена, а, значить, у вас не вийде в майбутньому отримати продовження бенгальського роду. А ще таке кошеня не матиме всіх характеристик, властивих цій породі. Так що зважених вам рішень!