Тихоокеанський дельфін – вид родини дельфінових із роду короткоголових дельфінів. Пропорціями і формою тіла схожий на атлантичного білобокого дельфіна. Розміри: самки досягають 2,2 м, важать до 100 кг, самці – 2,3 м, по вазі – 180 кг. Кожен зуб у діаметрі дорівнює 4-5 мм. Верхня щелепа – 30-32 пари зубів, нижня – 30-31 пара. Кількість хребців – 74-75.
Верхня частина тулуба (винятком є 2 поздовжні світлі смуги), кінець морди, передні частини плавників, хвостові плавники – темного кольору. Нижня частина тулуба біла (кромка хвостового плавника, груди, черево, підборіддя). Від грудного плавника проходять 2 чорних “ременя”: один йде до кута рота, другий – до нижнього гребеня хвостового плавника, розмежовуючи світле черево і темніші боки. Велика рідкість – альбіноси.
Живуть у північній частині Тихого океану. Їх можна бачити в морях від Курильських островів, Японії до західного узбережжя Північної Америки. У водах Каліфорнії знаходяться поблизу берега взимку і навесні. На літо і осінь відходять від берегів. Іноді годуються разом з іншими видами китоподібних – гриндами, звичайними і китоподібними дельфінами. Косяки що налічують тисячі особин влітку можна бачити поблизу Курильських островів на схід від островів Ітуруп, Шикотан та інших. У водах Японії сезонні міграції здійснюють великі косяки тварин.
Годуються невеликою стайной рибою, головоногими молюсками. Спаровуються та приносять потомство влітку. Активні переважно у денний час. Інколи слідують за судами. Вистрибують високо із води, описуючи у повітрі дуги. Гостро реагують на сигнали від родичів, наприклад гринд що потрапили у тенета.
Дельфіни – розумні тварини, що відрізняються миролюбністю і добротою. Добре дресируються, беруть їжу із рук, стрибають через обруч та ін. В акваріумах грають із м’ячем, пташиними пір’їнами, листочками паперу, іншими плаваючими предметами, але вони не такі активні, як афаліни. Вони можуть показувати характер: досить часто б’ються між собою.
У морі тихоокеанських дельфінів чекають небезпеки, одна із яких – акула, нападаюча на ослаблених особин. Небезпечний і скат-хвостокол (морський кіт). Несподіваний мороз або шторм теж загрожують життю дельфінів, але найбільшу загрозу їхньому життю представляє людина. Вона вбиває, займаючись браконьєрством або забруднюючи навколишнє середовище.
Не у всіх акваріумах дельфіни почувають себе комфортно через неналежне обслуговування і маленькі розміри житла. У неволі дельфіни гинуть від гнійної пневмонії, септицемії, закупорки стравоходу, отруєння хлором. Останнім часом вчені вважають, що є необхідність робити морські заповідники.