Китоподібні – це одні з найдивовижніших створінь матінки-природи. Кити колись давним-давно покинули сушу заради життя серед безкрайніх океанських просторів. Людина завжди захоплювалась цими тваринами, ставилась до них з трепетом і побоюванням. Ще б пак! Розміри деяких китів вражають, а дельфіни здаються справжнім втіленням водної стихії, веселими і добрими духами моря, готовими завжди прийти на допомогу морякам.
Ці тварини надзвичайно розумні, в більшості своїй неагресивні і не несуть людям абсолютно ніякої загрози. У китоподібних дуже мало природних ворогів, але так повелося, що головним ворогом китів і дельфінів стала людина.
Типовими представниками цього ряду є гладкі кити, які отримали таку назву за відсутність смуг і борозен на тілі. Одним із видів цієї родини є південний кит, іноді його ще називають австралійським.
Ця тварина має досить значні розміри: південний кит може досягати 18 метрів у довжину і сягати ваги 80 тонн. Самки трохи більші за самців. Забарвлення варіюється в широкому діапазоні, від темно-синього до світло-коричневого. Характерною особливістю цього виду є утворення шкірних наростів на нижній щелепі і в районі надбрівних дуг. Південний кит має велику голову, котра займає майже третину довжини тварини. Спинний плавець відсутній.
Ареал проживання тварини є південна частина Світового океану (між 30º і 50º південної широти). Взимку ці кити мігрують у більш теплі води. Їх без проблем можна зустріти у водах Південної Америки, Австралії, Нової Зеландії.
Південні кити відносяться до так званих, вусатих китів. Вони харчуються планктоном, проціджуючи його крізь китовий вус.
Тварини є досить повільними, їхня середня швидкість не перевищує 9 км/год, переляканий кит може прискоритися до 14 км/год. Незважаючи на це австралійські кити люблять виконувати акробатичні трюки: вони часто вистрибують із води. Середня тривалість життя тварини становить близько 40 років.
Самка кита виношує дитинча протягом року. Новонароджений малюк може досягати шести метрів і важити тонну. Він швидко росте, харчуючись поживним материнським молоком.
Ці кити досить цікаві й довірливі, це у минулому зробило їм погану послугу – вони ставали легкою здобиччю китобоїв. Однак з 1937 року полювання на цю тварину під забороною, завдяки чому чисельність цих дивовижних велетнів почала відновлюватись.