Мадагаскарські хижаки (Фаланукові) – особлива родина хижаків. Вони є плацентарними ссавцями, що відносяться до ендеміків. Острівна родина складається всього з 10 видів у 7 родах, у тому числі 2 вимерлих види. Незважаючи на спільність і обмеженість ареалу, види мадагаскарських хижаків мають суттєві відмінності за зовнішніми ознаками і способу життя.
Найбільш великий і найвідоміший хижак Мадагаскару – фоса. Зовні він нагадує невелику пуму з родини котячих. Масивне щільне тіло має довжину 61-80 см, з хвостом, рівним довжині тіла. Маса фоси від 7 до 12 кг. М’яка і коротка шерсть характеризується іржаво-коричневим забарвленням.
Решта видів фаланукових не мають схожості з котячими. Вони відрізняються витягнутими тілами, маленькими, порівняно з тулубами, головами і досить довгою шиєю. Найменші мадагаскарські хижаки – підродина мунго. Їхні розміри 28-48 см, хвіст теж довгий – від 16 до 33 см, маса тіла від 500 до 1700 г.
Спосіб життя фаланукових не відрізняється одноманітністю. Мунго, в основному, ведуть денний спосіб життя, живуть на землі, хоч вміють добре лазити по деревах. У дуплах вони відпочивають, а ущелини скель, служать притулком в нічний час. Фоса відноситься до нічних тварин, починає полювання з настанням сутінків. Може пересуватися не тільки по землі, але також, стрибаючи по гілках.
Діяльність людини значно скоротила область проживання мадагаскарських хижаків, тому вони належать до вразливих і вимираючих видів тварин.