Дика природа

Сайт про красу природи

  • English
  • Русский
  • Українська
  • Особливе місце серед інших звірів, навіть якщо порівнювати з великими хижаками, займають вовки. Безліч відомостей зібрано про цього хижака, але все ж таки для сучасної науки залишаються нерозгаданими, таємниці його поведінки.

    Вовк – хижий ссавець, що відноситься до родини псових. Це досить велика тварина. Довжина його тіла досягає 160 см, довжина хвоста – 52 см, маса тіла – до 86 кг, висота в холці – до 90 см. За зовнішнім виглядом вовк нагадує велику гостровуху собаку. Ноги в нього високі і сильні, голова широколоба, морда сильно витягнута і дуже виразна. Важливою характеристикою, яка визначає спосіб життя хижака – будова зубів. Зуби тварини можуть витримувати навантаження, що перевищує 10 мегапаскалей. Це його головна зброя і засіб захисту. Хвіст звіра товстий і довгий, завжди опущений вниз. За його рухом, можна навіть судити про настрої вовка. Хутро – густе і довге, складається з двох шарів.

    Мешкає вовк на самих різних ландшафтах, проте більше його поширення спостерігається в степу, тундрі, напівпустелі, лісостепу. Хижак любить відкриті місця і уникає густих лісових масивів. Часто він селиться поблизу людського житла. Цей хижак, полюбляє осілий спосіб життя. Він живе на певних ділянках і позначає межі пахучими мітками. Зазвичай зграя займає ділянку в 30-60 кілометрів. Нерідко вовки у відкритих степах кочують за стадама домашніх оленів або домашньої худоби.

    Це типова м’ясоїдна тварина. Рослинну їжу може вживати лише в голодний час. Дорослий вовк здатний з’їдати за раз до 2-6 кг м’яса, а якщо він голодний – до 10 кг. Залишки їжі він ховає на майбутнє. Хоча вовк і ненажерливий, він може довго голодувати. Хижак їсть також і падаль.

    Основна їжа вовків – домашні та дикі парнокопитні (вівці, козулі, телята, кози та ін.) Воліють вони більш легку здобич, тому намагаються триматися на мисливських ділянках, де її вдосталь.

    Характерні особливості вовка – виття і життя в зграї. Зграя є сімейною групою, яка складається з різновікових тварин, що використовують територію спільно. Взимку вовки тримаються групами компактно, влітку – більш розосереджено. Вважається, що вовки моногамні. Один самець утворює пару з самкою на довгі роки.

    Дуже тісно пов’язане життя вовків з життям копитних. Де немає здобичі, не буде і вовків. Хижаки добре орієнтуються на місцевості. Вони здатні переслідувати жертву, заганяти її в глухий кут або в засідку, здійснювати складні маневри, передбачати можливе переміщення жертви та ін.

    На вовків часто полює людина. Можна сказати, що це основний їхній ворог. Хижаки дуже чуйні, швидко розпізнають небезпеку. У цьому випадку вони можуть реагувати трьома способами:

    1. Обережна поведінка. Тварина запам’ятовує все, що пов’язано з бідою. Зазвичай це відбувається в ситуації, коли він був у небезпечній ситуації, але вижив.
    2. Притуплена обережність. Спочатку вовк сторониться незнайомих предметів, але потім звикає і не звертає на них уваги.
    3. Запам’ятовують ситуацію, коли загинули родичі. Після цього ведуть себе так, щоб подібних моментів уникнути.

    Шлюбний період припадає на січень – квітень. Утворюється пара і починаються залицяння. Для виведення потомства влаштовуються лігва. Вагітність самки займає 62-65 днів і приносить 3-13 сліпих вовченят. Прозрівають вони на 12-13 день. Спочатку вовченята смокчуть молоко, потім харчуються відрижкою з з’їденого мису, після – убитою здобиччю. Вигодовує вовченят вся зграя.

    У багатьох країнах вовк вважається “шкідливою” твариною. За часів СРСР їх жорстоко вбивали. І сьогодні вовк поза законом у Росії, Україні, Білорусі. Тут їх можна знищувати в будь-який час року. У Європі ж вовк занесений до Європейського Червоного списку та Міжнародної Червоної книги. У багатьох країнах він знаходиться під охороною. Щоб захистити від хижаків, домашніх тварин, там застосовують спеціальні огорожі та собак пастухів. Вовків вакцинують від сказу. Громадські організації пропагують терпимість і гуманне ставлення.