Лис корсак відноситься до хижих ссавців сімейства псових, роду лисиць. Його зимова шкура представляє особливу цінність для хутрового промислу. Сама популяція лисиць займається винищення гризунів, що приносить величезну користь суспільству.
За розмірами цей хижак невеликий. 45-65 см – це його стандартна довжина тіла. Лис має довгий хвіст, від 20 до 35 см. Вага у дорослого звіра близько 3,5-7 кг. Висота в загривку може дотягувати до 30 см. Великі за розміром вуха мають загострену форму. Мордочка коротка, з дрібними зубами. Лис має сіруватий колір із жовтуватим або рудуватим відтінком хутра. На горлі, грудях, животі присутнє світле хутро. Темний колір на кінчику хвоста. Хутро мінливе. У зимовий період шерсть подовжується, стає щільною з шовковистою фактурою і солом’яно-сірим відтінок. У літній сезон шерсть коротшає, набуваючи більш темного відтінку. Головна відмінність степової лисиці це прекрасно розвинений нюх, зір і слух. Вона активна, здатна вилазити на дерева, і пересуватись зі швидкістю до 60 км/год. Володіє особливим гавканням, яке видає під час полювання або при конфліктах з іншими лисицями.
Середовищем існування служать степові зони Азії від Маньчжурії до кримських степів, може зустрічатися в Монголії, і в Узбекистані, Ірані, Китаї, Північному Кавказі в Росії, Татарстані і т.д.
Основна їжа корсака – гризуни (їсть полівок, мишей, хом’яків, ховрахів, тушканчиків). Може полювати на птахів, розоряти їхні гнізда і з’їдати яйця. Голодний лис здатний поласувати падаллю. Якщо тваринної їжі не вистачає, то їсть рослинність (овочі та фрукти, найрізноманітніші трави). Це сприяє підтримці в організмі вітамінного балансу. Мешкають лисиці і біля людей, в населених пунктах, їдять відходи на звалищах, крадуть домашню птицю.
Степова лисиця живе і харчується в посушливих місцях. Воду отримує не на пряму, а з їжі. Проживає в норах, які були кинуті борсуками, бабаками, ховрашками та іншими лисицями. Лисиці здатні об’єднуватися в невеликі групи. У зимовий період, якщо велика кількість снігу, то відправляються в міграцію на сотні кілометрів південніше. Час полювання – вечір або ніч.
Головними ворогами для корсака є вовки, інші види лисиць, а також хижі птахи. Хоча степова лисиця може швидко пересуватися, але вона швидко втомлюється і видихається. Тому стає підходящою здобиччю для вовка, який може гнатися за лисицею годинами в одному і тому ж темпі.
Степові лисиці живуть парами все життя. Активна боротьба між собою за самок – головний аргумент створення пар. Шлюбний період знаходиться в межах від січня до березня. Термін вагітності становить 2 місяці. Потомство з’являєтьться на світ у норі. Кількість новонароджених від 2 до 6. При народженні лисенята сліпі і вкриті пухнастим світло-коричневим хутром. Очі починають відкриватись приблизно через 2 тижні. Годуються молоком близько 2 місяців, але вже на 5 тижні в раціон новонароджених вводять м’ясо. З лігва на поверхню виходять на 2-му місяці. Статева зрілість настає у 9 місяців. А приступають до розмноження корсаки на 2-му році життя. У дикій природі доживають до 9 років.
У природі тварина не є видом що знаходиться під охороною. Захист і проблеми корсаків пов’язані із людиною. Цінується зимове хутро тварини, котре є практичним і теплим. Тому, хоч чисельність корсаків не викликає занепокоєння, однак ведеться контроль по використанню звірка для хутрового промислу.