Дика природа

Сайт про красу природи

  • English
  • Русский
  • Українська
  • Кашалот – єдиний представник родини кашалотових з ряду китоподібних. Це морський ссавець – найбільший з підряду зубастих китів: дорослий самець досягає до 20 м в довжину і важить близько 50 т, самки значно менші – близько 15 м і 20 т.

    Зовнішній вигляд кашалота досить характерний, його важко переплутати з іншими китами: голова тварини займає третину всього тіла і в профіль має вигляд прямокутника. Значну частину обсягу голови займає розташований над верхньою щелепою спермацетовий мішок, вага якого коливається від 6 до 11 т. Призначення цієї губчастої тканини, просоченої жировоском, до кінця не відомо. Є різні теорії, які припускають, що спермацетовий мішок потрібен кашалотам або для ехолокації, або для амортизації при ударах, або виконує функцію плавального міхура. Як би там не було, спермацет став однією з причин винищення цих ссавців в минулому: завдяки своїм унікальним властивостям, ця воскоподібна маса широко використовувалася у медичній, косметичній та парфумерній промисловості.

    Зуби кашалота дуже великі, кожен важить близько 1 кг, але він ними практично не користується, оскільки їжу не пережовує, а ковтає цілком. Цьому також сприяє будова нижньої щелепи, яка може відкидатися прямовисно вниз під кутом 90°. Недалеко від пащі знаходяться очі тварини, діаметром 15-17 см, що досить багато для китоподібних. Нижче очей розташовані вушні отвори у формі серпа довжиною близько 1 см.

    За головою тіло кашалота кругле і широке, на спині знаходиться плавець у вигляді низького горба, далі тіло звужується і закінчується хвостовим стеблом з плавником шириною в 5 м з чітким V-подібним вирізом. Грудні плавці короткі, широкі і закруглені.

    Колір шкіри тварини варіюється від різних відтінків темно-сірого до коричневого, і навіть чорного забарвлення. Черево, як і у багатьох інших китоподібних, світліше спини. Відомі випадки зустрічі з кашалотами-альбіноса. Сама шкура в зморшках і складках (чим нагадує чорнослив), а також у множинних шрамах і слідах від присосок гігантських кальмарів, які залишають їх під час сутички з кашалотом.

    Середовище проживання кашалотів – практично весь Світовий океан, за винятком холодних вод самих північних і південних морів. Живуть вони групами по кілька сотень особин, тримаються далеко від берегів, там, де глибина води перевищує 200 м. За здобиччю кашалот може пірнути і на 3000 м, пробувши під водою близько 2 годин. Середня швидкість тварини – 13 км/год, але при необхідності він може розвинути її і до 30 км/год.

    Всі зубаті кити – хижаки, і кашалот – не виняток, його основна їжа складається із різних тварин: головоногих молюсків і риб. Причому риби й восьминоги складають меншу частину раціону, головна його їжа – це кальмари. Існує думка, що саме дзьоби кальмарів подразнюють кишечник кашалота і в ньому виділяється особлива пахуча речовина, дуже цінна в парфумерії – амбра. Оскільки кашалоти заковтують свою їжу цілком, в їхніх шлунках іноді виявляють ще живих тварин, і досить часто – різні предмети: камені, рукавички, відра, чоботи, пляшки, навіть дитячі іграшки. Існує легенда, що одного разу із черева кашалота витягнули живу людину.

    Розмножуватися самки починають у віці близько 5 років, народжують приблизно раз на 3 роки до досягнення 40 років. У період спарювання самці утворюють навколо себе “гареми” з декількох самок, агресивно захищаючи їх від посягання інших самців. Вагітність триває 15-18 місяців, пологи відбуваються у різний час року. Новонароджений малюк важить близько тонни при довжині в 3-4 м. Молочне годування, за різними даними, триває від 6 місяців до 2 років, а до його завершення у дитинчати прорізуються зуби.

    У дорослих самців, завдяки їхній силі і потужним зубам, природних ворогів немає. А на дитинчат і слабких самок можуть нападати зграї косаток, завдаючи їм глибокі рани, або навіть розриваючи їх на частини. До середини XX ст. кашалоти були найціннішим об’єктом китобійного промислу у людей, адже продукти, одержувані від цієї тварини, дуже дорогі.

    Це жир (з якого витоплюють ворвань), амбра, спермацет і зуби. Зараз полювання на кашалотів заборонено, всі його цінні речовини дозволяється виймати тільки із самостійно загиблих тварин. Але важливим чинником смертей кашалотів є діяльність людини: хвороби внаслідок забруднення Світового океану і важкі травми при зіткненні із морськими судами.