Дика природа

Сайт про красу природи

  • English
  • Русский
  • Українська
  • Трубкозуб або аардварк, що означає “земляна свиня” (на африкаанс) – єдиний з нині живих представників ряду трубкозубих. Спочатку, завдяки подібності з мурахоїдами, був віднесений до ряду неповнозубих, проте ретельне вивчення показало, що цей ссавець відноситься до родини, котра виникла в ранньому міоцені і вимерла в кінці пліоцену.

    У трубкозуба кремезне, вигнуте в спині тіло, покрите рідким щетинистим жовтувато-сірим волоссям. Шия коротка, витягнута у вигляді трубки рожева морда з великою кількістю вібрисів, закінчується “п’ятачком” з чутливими ділянками біля ніздрів. Маленький рот типовий для всіх видів, що харчуються термітами, а тонкий клейкий язик досягає в довжину 30 см. Очі маленькі. Довгі трубковидні вуха, здатні закриватися під час риття нір, досягають у довжину від 15 до 21 см. Потужні короткі кінцівки, пристосовані для риття, закінчуються лопатоподібними кігтями. Ця пальцеходяча тварина володіє п’ятьма пальцями на задніх кінцівках, і чотирма – на передніх. Товстий, біля основи, довгий хвіст нагадує хвіст кенгуру.

    Однією з відмінних характеристик трубкозуба є будова зубів. Кожен зуб складається з групи тонких прямих трубочок з модифікованої форми дентину, емаль відсутня. Зуби тварини стираються і ростуть безперервно. Дитинчата народжуються з різцями і іклами, котрі з часом випадають і не замінюються іншими.

    Трубкозуб вирізняється поганим зором, оскільки в сітківці очей трубкозуба містяться тільки палички, що дозволяють добре бачити в темряві, проте не дозволяють розрізняти кольори. Завдяки структурі носа, схожій на лабіринт з 9-10 кісточок, чудово розвинений нюх.

    У довжину дорослі особини досягають від 1 до 1,5 м, висота в плечах дорівнює 60-65 см, а довжина хвоста складає від 41 до 71 см. Вага коливається від 50 до 100 кг. Самки відрізняються дрібнішими розмірами і білим кінчиком хвоста.

    Товста шкіра дозволяє трубкозубу спати в розритому мурашиному гнізді котре є хорошим захистом від дрібних хижаків.

    Ареал проживання – розташовані південніше Сахари, африканські країни від Сенегалу до Ефіопії. Виняток становлять прибережні райони Намібії, Гана і Кот-д’Івуар. Зустрічається в басейні річки Конго, хоча розподіл цього виду в тропічних лісах Західної Африки вивчено погано.

    Мешкає в саванах, лісах і заростях чагарнику, зустрічається на висоті до 3200 м. Болотистої місцевості уникає.

    Ця одиночна нічна тварина риє на своїй території глибокі нори, що мають кілька входів і досягають 13 м у довжину, які використовують в якості укриттів і інші тварини.

    Харчується мурахами й термітами, іноді поїдає і інших комах (сарану, личинки жуків і т.д.), а також ягоди і підземні плоди огірка виду Cucumis humifructus.

    Шукає здобич, повільно переміщаючись по зигзагоподібній траєкторії і водячи при цьому носом з боку в бік. Виявивши термітник, трубкозуб розриває його і збирає язиком комах, котрих ковтає цілими. Вуха в цей час перебувають у вертикальному положенні – гострий слух попереджає трубкозуба про появу хижаків: левів, леопардів, гієн і пітонів.

    При підозрілих звуках швидко закопується в землю, а для оборони падає на спину і використовує для захисту лапи і хвіст.

    Деякі африканські племена полюють на цих тварин заради м’яса.

    У пари трубкозуби об’єднуються тільки на період розмноження. Вагітність триває сім місяців. Дитинча вагою близько 2 кг народжується в північній частині ареалу в жовтні- листопаді, а в південній – протягом травня-липня. Малюк вже через два тижні в змозі покинути нору, щоб супроводжувати матір і поїдати мурах, але материнським молоком харчується до трьох місяців. У шість місяців здатний рити нори самостійно. З матір’ю залишається до наступного сезону розмноження, а статевої зрілості досягає у віці 2 років. Термін життя становить близько 18 років.

    Трубкозуби вважаються рідкісними через свою скритну поведінку, а не в результаті низької чисельності популяції, тому вид віднесений до категорії мінімального ризику.