Сумчастий кенгуровий щур – сюди відносяться найменші представники сімейства кенгурових. Цей рід пішов від архаїчного мускусного кенгурового щура який зараз представлений лише одним видом. Ці тварини відносяться до роду Bettongia. Дорослі особини досягають розміру 30 – 40 см., як маленький валлабі, а їхня вага складає в середньому 1,2 – 1,6 кг. Самці і самки, як правило, майже одного розміру.
На відміну від своїх архаїчних предків кенгуровий щур своєю будовою більше нагадує кенгуру, але від інших вони відрізняються наявністю розвинених кликів. Він має масивні задні кінцівки які витримують більшу частину ваги тварини. Передні лапи маленькі, проте з великими загнутими кігтями за допомогою яких звір може рити землю. Пересуваються вони стрибками, що є характерно рисою для сімейства кенгурових. Хутро кенгурового щура густе коричнево-сіруватого кольору, плавно переходячи в сірувато-жовтий на животі і грудях. Хвіст звірка товстий, вкритий шерстю, довжина якого приблизно складає 30 – 36 см. Основною особливістю хвоста являється те що він чіпкий і за допомогою нього тварина може збирати і переносити будівельні матеріали для свого гнізда.
Раніше кенгурові щури були розповсюджені на всій території Австралії. Зате тепер їхня чисельність скоротилась і основними місцями проживання залишились ліси південно-східної Австралії, та тропічні ліси поблизу Квінсленда. Зменшення кількості звірків частково зумовлене перетворенням природних земель у фермерські угіддя. Проте основними ворогами щурів є привезені на континент лисиці і собаки. Точну кількість звірків ніхто не знає, але відомо що їх є мало, тому цей вид занесений в червону книгу.
Тварина веде нічний спосіб життя, тому увесь день вона проводить в гнізді. Кенгуровий щур нервова і полохлива тварина, вона дуже активно захищає своє місце проживання. Проте деякі види цих тварин, незважаючи на те що їм приходиться конкурувати з кролями за корм, можуть добре уживатись з ними і навіть займати їх нори. Харчуються щурі в основному грибами, які забезпечують їх білком, також їдять коріння кущів, плоди дерев і навіть деяких комах.
Статевої зрілості самки досягають в 10 місяців , а самці пізніше в віці 13 місяців. Розмножуватись тварини можуть впродовж цілого року. За один раз народжується одне дитинча, інколи два. Період вагітності триває 21 день, після народження маля перебирається в сумку до матері, в якій знаходиться близько 3-4 місяців. Потім дитинча покидає сумку і живе з матір’ю в одному гнізді до тих пір поки наступне не покине сумку і не займе місце в гнізді. Самка в рік народжує двох дитинчат, а інколи при наявності харчів і хороших умов – трьох.
Зазвичай тварини ведуть усамітнений спосіб життя, але такі види кенгурових щурів збираються в колоній до 60 особин. Середній період життя звірів складає 4-6 років. Часто сумчастих кенгурових щурів плутають іншими кенгуровими щурами (пригунами), які мешкають в Америці а не в Австралії.