Мурахоїд– представник родини мурахоїдові ряду неповнозубих. Ця родина ссавців включає 2 роди (гігантські мурахоїди і тамандуа), 3 види і 11 підвидів.
Рід карликових мурахоїдів включає всього 1 вид і відноситься до іншого роду (Cyclopes), який об’єднаний із мурахоїдовими в одну родину.
Ареал проживання даного сімейства тягнеться від південної частини Белізу і Гватемали до північної частини Аргентини.
Всі представники родини відрізняються довгими трубкоподібними мордами, довгим змієподібним язиком, відсутністю зубів і маленьким ротовим отвором.
Великий мурахоїд – володар найдовшого язика серед сухопутних тварин (близько 60 см), проте у інших представників родини цей ловчий орган, рясно змочується липкою слиною і досягає солідної довжини.
Незважаючи на витягнуту форму щелепи і голови, язик тварини не уміщається повністю у ротовій порожнині, тому м’язи котрі рухають язиком, кріпляться до грудини.
Розмір голови тварини відносно невеликий, проте завдяки витягнутій формі, її довжина може становити 20-30% від довжини тіла. Середня за розміром шия не вирізняється гнучкістю, тому візуально здається коротшою.
Округлі очі і вуха мурахоїда невеликі за розміром, зір і слух слабкі.
Довжина тіла і вага тварин сильно відрізняються залежно від виду – крихітний карликовий мурахоїд при довжині тіла 15 см. Важить всього 400 гр., а вага велетенського мурахоїда перевищує 30 кг. при довжині тіла близько 1,2 м. Самки відрізняються меншими розмірами.
Густа шерсть у більшості видів м’яка і коротка, і тільки великий мурахоїд є володарем довгої і жорсткої шерсті. Забарвлення у більшості видів є контрастним поєднанням жовтувато-бурих і білих відтінків із вкрапленнями чорних плям або смуг (найбільш яскраво виглядає тамандуа). У великого мурахоїда основний відтінок – бурий, із чорною смугою, що охоплює груди і тягнеться до спини, а карликовий мурахоїд вирізняється коричневим відтінком із золотистим відливом.
Оскільки раціон даного сімейства складається переважно із мурах і термітів, чиї колонії часто живуть у скам’янілій глині, природа нагородила мурахоїдів сильними передніми лапами і потужними (до 10 см) кігтями, що дозволяють руйнувати термітники. Передні і задні лапи можуть бути п’ятипалими або чотирипалими в залежності від виду, але кігті у всіх видів на задніх лапах коротші, ніж на передніх.
Хвіст у всіх видів довгий. У великого мурахоїда він не вирізняється гнучкістю і завжди спрямований паралельно землі, а решта видів за допомогою м’язистого і чіпкого хвоста активно пересуваються по деревах.
Мурахоїди, що харчуються у природі виключно дрібними комахами, змушені постійно перебувати у пошуках їжі, а відшукувати комах тваринам допомагає відмінно розвинений нюх.
Виявивши термітник тварина ловить комах язиком, здійснюючи до 160 рухів у хвилину (за добу тварина здатна поглинути до 35 тисяч комах). Іноді мурахоїди урізноманітнюють раціон личинками жуків і бджолами, а в неволі можуть харчуватися фруктами.
Ведучи одиночний спосіб життя тварини спаровуються в осінній період (виняток – великий мурахоїд, у якого шлюбний сезон буває навесні і восени).
Єдине дитинча народжується маленьким і голим, але відразу після народження, воно самостійно забирається на спину матері і не покидає її протягом місяця. Спускатися на землю малюк починає на другому місяці життя, проте остаточно залишає матір він тільки після двох років.
Єдиними ворогами великого мурахоїда є ягуари, а на більш дрібні види можуть нападати великі орли і удави.