Мускусні кенгурові щури (Hypsiprymnodontidae) це сумчасті тварини, найменші з macropods. Розміром не більше ніж велика морська свинка, в середньому їхня вага 0,5 кг проте досягають ваги в 0,7 кг. Hypsiprymnodontidae є найбільш примітивними з представників сімейства кенгурових (Macropodoidea). Мускусні кенгурові щури є єдиними, що залишилися в живих, представниками цього роду. По зовнішній будові їх можна вважати середньою ланкою між поссумами і кенгуру.
Основною характеристикою даного виду є, майже однакової довжини передні і задні кінцівки, так що пересування цих істот таке як у зайців, а не стрибки як у кенгуру. Однак вони можуть також непогано стрибати.
Перший палець задньої ноги в цього виду особливий, він рухомий і функціональний, але не має кігтя (перший палець у всіх інших кенгурових відсутній).
Хутро у Мускусних кенгурових щурів м’яке і густе. Воно має яскраво-коричневе забарвлення. Але на голові тваринка має коротшу шерсть темно-коричневого або сіруватого відтінку. Вуха темні не великі. Хвіст темно-коричневий, чіпкий, приблизна довжина 15 см. Особливість будови хвоста полягає в тому що він не покритий шерстю, на відміну від всіх інших представників кенгурових. Мускусні кенгурові щури мають хвіст вкритий особливими лусочками який нагадує хвіст опосума і частково схожий на хвіст кускуса.
Ареал розповсюдження тварин, північно-східне узбережжя поблизу Квінсленда. Ці тварини мешкають у вологих, тропічних лісах біля струмків і річок, серед різноманітних видів дерев, які забезпечують їх фруктами. Мускусні кенгурові щури є денними істоти, тому вночі вони сплять в своїх гніздах, зроблених самостійно з листя дерев і папороті. В день тварини виходять на пошуки їжі. До їхнього раціону в основному входять фрукти, а також деякі безхребетні такі як черв’яки і комахи. Таким чином звірки відіграють велике значення для поширення насіння дерев на території лісу.
Період розмноження в мускусних кенгурових щурів випадає на період дощів з початку лютого до середини червня. Тварина досягає статевої зрілості в віці одного року. Самка народжує в середньому двох дитинчат, які потім перебувають в сумці, і покидають її тільки аж через 21 тиждень.
Мускусні кенгурові щури живуть у відносно дуже високій щільності в 140 – 450 на км 2 у порівнянні з іншими кенгуровими щурами. Таким чином площа на одну особу припадає 1,4 – 2 га. Переважно звірі ведуть поодинокий спосіб життя, але можуть збиратись в групи по 2-3 особи. Така щільність тварин зумовлена діяльністю людини: а саме вирубуванням лісів, де живуть тварини, під пасовища для домашньої худоби. Цей вид занесений в червону книгу, через те що їх мало і кількість постійно зменшується.