Лінивці – ссавці, які відносяться до підряду “листоїди” (Folivora) ряду неповнозубих. Підряд включає 2 існуючих нині роди (двопалі і трипалі лінивці) і 4 вимерлих.
Європейці, вперше зіткнулися з лінивцями після відкриття Америки (перший опис відноситься до 1553 року), вони порахували цих тварин вкрай неприємними і ледачими створіннями – Ведучи деревний спосіб життя повільні і малорухливі лінивці вкрай рідко спускаються на землю і більшу частину доби сплять, зачепившись за гілку великими вигнутими кігтями.
Пересуваються вони також по гілці спиною вниз, повільно переставляючи лапи.
Всі існуючі види лінивців (6 видів) схожі між собою – розмір тіла дорослої тварини коливається від 50 до 60 см, а вага в середньому складає 4-9 кг. Всього лише чверть ваги лінивця припадає на м’язи, які добре розвинені тільки на кінцівках, причому задні кінцівки у тварин значно коротші ніж передні (особливо це помітно у представників родини трипалих).
Голова відносно невелика, а шия, що повертається на 270 градусів, унікальна для ссавців, оскільки кількість хребців у ній коливається від 6 до 9. Маленькі очі відрізняються слабким зором, але здатні розрізняти кольори.
Густу і довгу шерсть лінивців населяють синьо-зелені водорості, котрі надають тварині захисний зелений відтінок. Частим “мешканцем” є і метелик вогнівка.
“Висячий” спосіб життя привів до зсуву внутрішніх органів тварини – розташована між хребтом і шлунком печінка не торкається черевної стінки, оскільки повернена до спини, підшлункова залоза і селезінка розташовані дзеркально в порівнянні з іншими ссавцями, трахея двічі вигнута, сечовий міхур значно збільшений, а серце і печінка вирізняються невеликим розміром.
Пасивний спосіб життя пов’язаний із уповільненим обміном речовин – температура тіла тварини не перевищує 33°C і може падати до критичних для інших ссавців цифр – 24°C що для лінивця не є ознакою поганого самопочуття. Проходження їжі через шлунково-кишковий тракт займає тиждень.
Багатокамерний шлунок займає 20-30% від загальної ваги і відрізняється м’язистими відділами, які вистелені твердою тканиною. Оскільки основною їжею лінивців є погано перетравлюване і малокалорійне листя, кишечник тварин населений симбіотичними бактеріями, які сприяють процесу переварювання.
Зуби котрі ростуть протягом усього життя позбавлені коріння і емалі, різці відсутні у всіх 6-ти видів, а ікла – у трипалих лінивців.
У раціон входять листя і квіти тропічних дерев (переважно церкопії), зрідка – ящірки і комахи.
Тварини ведуть одиночний спосіб життя, але не виявляють агресивності до побратимів. На землі абсолютно безпорадні і не здатні пересуватися швидше 225 метрів на годину, але 30-метрове дерево долають за 20 хвилин. У воді почувають себе чудово – здатні перебувати під водою близько 20 хвилин, а також плисти зі швидкістю 4 км/год.
Кишечник і сечовий міхур лінивці спорожнюють на землі, закопуючи фекалії на зразок кішки.
Сезон розмноження у представників двопалих лінивців не прив’язаний до пори року, а трипалі лінивці віддають перевагу березню-квітню. Термін вагітності залежить від виду (6 місяців – рік), але дитинча завжди народжується одне. У процесі пологів самка приймає вертикальне положення, відпустивши гілку задніми лапами, але після народження малюка приймає звичайну позу спиною вниз. Дитинча по шерсті матері переповзає до її грудей. До 2-х місяців малюк харчується молоком, а потім поступово переходить на дорослу їжу.